Народна Екологічна Партія | Новини | Пам’ятки минулого… без майбутнього
 
 
 Навігація  
» Головна сторінка
» Новини
» Сторінки
» Наші опитування
» Пошук на сайті
» Приватний кабінет
» Зворотній зв"язок
» Контакти
 

 Пошук  
 

 Ваша думка  
Які екологічні проблеми треба вирішувати у першу чергу?
Якість питної води
Якість харчування
Утилізація сміття
Радіоактивне забруднення
Повітря
Збереження річок,озер,морів
Потрібна комплексна державна програма



Всього голосів: 324
Результати опитування
 

 Партнери  

 

 

 

 Рейтинг  
Rambler's Top100
 

 Екологічна газета  

ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

Більш детальну інформацію щодо стану навколишнього середовища,
проблемах, досягненнях та багато іншого Ви можете побачити на сторінках
"Екологічної газети".

Передплатний індекс 91439,

вартість передплати -
3,04 грн. за місяць.

 

 уніан  
завантаження...
 

 народна правда  
 

 Народна Екологічна партія  

Народна Екологічна партія

 

наша адреса:

Київ вул. Тропініна 4-Б

04107

 

Чекаємо на Ваші листи, пропозиції та побажання!

 

Н Е П

САЙТ НАРОДНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПАРТІЇ

Дорогі друзі!

Члени і симпатики Народної Екологічної партії! Раді вітати Вас на сайті НЕП! Ми послідовно виступаємо за чисте довкілля, боремося за екологію душі, виховуємо у юного покоління патріотизм, любов до рідного краю, його історії... Саме про це і пише наш сайт. Ми запрошуємо до лав партії всіх активних небайдужих людей, для яких має значення те, яким шляхом буде розвиватися Україна. Партія відкрита до співпраці!

Валентин СЕРДЮК, Голова Народної Екологічної партії


Новини

Пам’ятки минулого… без майбутнього

Пам’ятки минулого… без майбутнього


Іллюстрація до новини "Будинок, стіни якого пам’ятають Міцкевича, нині – у жалюгідному стані..."Двоповерховий будинок стеблівського поміщика Германа Головинського у ХІХ столітті став відомим далеко за межами України завдяки знаменитій поемі геніального польського поета Адама Міцкевича "Пан Тадеуш" та його листам.

У 1825 році Головинський, член товариства об’єднаних слов’ян, познайомився з Міцкевичем на одному з зібрань декабристів у Києві. Висланий з Вільна поет радо прийняв запрошення побувати в Стеблеві і "подихати повітрям України".

Поміщицька садиба разом із розкішним парком на березі Росі тоді були дбайливо доглянуті й мали чарівний вигляд. Будинок Головинського виходив своїм фасадом-портиком із колонами і балконами на захід сонця, в напрямку грандіозного православного Спасо-Преображенського храму. Оригінально оздоблений балкон з металевими балясинами й заскленими дверима був розташований з боку центра містечка. З решітчастих вікон будівлі виднілась головна окраса Стеблева – парк із рукотворними квітниками, оранжереями, фонтанами, природними водоспадами і гротами… Три дні перебування в Стеблеві справили на Міцкевича глибоке враження. Тут він задумав писати поему "Конрад Валленрод" і почав перекладати поему "Гяур" великого англійського поета Джорджа Байрона. На мотиви стеблівської легенди написав знамениту баладу "Дозор". Стеблівські враження переповнювали польського поета, коли він творив "Пана Тадеуша" – поему, яка ввійшла до скарбниці світової класики.

– На жаль, майже всі стеблівські пам’ятки пов’язані з іменем Міцкевича, крім будинку Головинського, не збереглися, – говорить місцевий краєзнавець Сергій Ховрусь. – У листопаді 1960 року Максим Рильський і Ванда Михалевська відкрили на ньому меморіальну дошку. Тут побували десятки делегацій з Польщі, в тім числі на рівні Посольства цієї країни в Києві. Будинок Головинських юридично включено в державну програму "Золота підкова Черкащини" як літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка (він побував тут у 1828 році). Але за останні 16 років ця пам’ятка перетворилася на одну із зяючих руїн безталанної України…

Садово-архітектурна пам’ятка ще не стала купою цегли завдяки Сергію Левковичу, який наполіг кілька років тому, щоб на будинку відремонтували дах. А от будинкові іншого, не менш відомого російського поета-байкаря Івана Крилова, який 3,5 року жив і творив у селі Козацьке на Звенигородщині, в цьому плані пощастило менше. Як повідомив сільський голова Валентин Кочерга, будівля почала руйнуватися через дірявий дах ще двадцять років тому. Для її порятунку хотіли звести саркофаг. Однак необхідних 300 тисяч гривень так і не знайшлося… Наразі, за словами голови, споруду дешевше знести і на її місці побудувати нове приміщення будинку музею. Хоча цим шляхом пішли десять року тому на Звенигородщині, реставруючи садибу-музей Агатангела Кримського, відомого сходознавця, письменника, одного з організаторів Академії наук України. Витратили, за словами керівника робіт Миколи Ротаєнка, 500 тисяч гривень. Але в головного спонсора Академії наук забракло коштів. На 70 відсотків готова будівля чекає ліпших часів, які можуть і не настати.

Підготував: Олександр ЩЕРБАТЮК
Джерело: "Прес-Центр"

Автор:
Прочитали: 5 раз


Надрукувати Надрукувати
Переслати Переслати
В закладки В закладки


Новини по темі:
  • Біоенергетика — вибір майбутнього
  • На булатному лезі проявився портрет майбутнього президента України?
  • Світові заповідники і пам’ятки культури перебувають під загрозою

    Читайте також:
  • Про прийняття Програми будівництва комплексів з переробки ТПВ
  • Лідер Народної Екологічної партії
  • Скоро нам понадобится еще одна планета Земля?
  • Антарктида: до золота Третього Рейху!
  • Аномалии в Антарктиде

  •